Тестування емулятора

Після того, як ми зібрали емулятор лічильника Гейгера і запрограмували ESP8266, ми можемо протестувати його, щоб переконатися, що він працює правильно.

Склавши фізичну схему і розробивши та завантаживши / компілювавши Lua-код у контролери, запускаємо емулятор лічильника Гейгера та головний контролер, щоб перевірити як працює наш тестовий стенд.

Рис. Тестовий стенд емулятора GGreg20_V3 на базі ESP12.OLED (MCU_B) підключений до NodeMCU dev.board (MCU_A, поза меж фото)

Як можна бачити, підключення емулятора дуже просте: кабель живлення micro USB та сигнальні дроти імпульсного виходу, а також за бажанням можна підключити debug-консоль через UART.

На наступних скріншотах наводимо діагностичні дані і їх вимірювання. Також наводимо приклад розподілу подій на виході емулятора, який ми побудували, щоб можна було візуально показати, як працює генератор випадкових чисел контролера ESP8266 за запропонованою нами реалізацією через таймери.

Рис. Графічний розподіл 175 подій на виході емулятора в межах однієї хвилини

Як ми можемо бачити, події, що генерує на виході емулятор, є хаотичними, тобто мають характер, де при побіжному вивченні не проглядається певний графічний патерн.

Ось ще один графік тестового набору з 175 подій на хвилину, але трохи в іншому форматі. Зверніть увагу на горизонтальну вісь. Значення початкових порядкових номерів подій у циклі розташоване на цьому графіку випадковим чином, саме так, як вони відбувалися у реальності на виході емулятора:

Рис. Графічне зображення випадкових 175 подій на виході емулятора (ліва вісь) та вільної пам’яті (права вісь) контролера ESP8266 під час виконання 60-секундного циклу

Звісно, перевірка справжньої випадковості подій не є метою даної публікації і виходить далеко за її межі. Ми просто спираємося на тезу, що ESP8266 має апаратний генератор справжніх випадкових чисел.

Відомі обмеження

Серед обмежень даного методу створення емулятора лічильника Гейгера, які наразі нам відомі, є кількість пам’яті контролера ESP8266, у якій ми створюємо в циклі необхідну кількість одноразових таймерів з випадковим часом спрацювання. Кожен таймер по суті є функцією, яка займає певну оперативну пам’ять.

Таймери, що спрацювали одразу ж вивільняють пам’ять. Виконання розробленого нами коду нагадує пружину, що у циклі раз на хвилину різко стискається і поволі розтискається в межах наявної пам’яті контролера.

Таким чином, максимальна можлива кількість подій, що генерується обраним нами методом створення випадкових подій на виході емулятора, напряму залежить від кількості вільної оперативної пам’яті та швидкодії контролера.

Експериментально нами було встановлено, що ESP8266 з прошивкою NodeMCU та мовою Lua здатен впевнено генерувати близько 260 подій на хвилину. Це більш ніж достатня кількість імпульсів на хвилину для проекту емулятора та рівнів радіації які він начебто реєструє.

Це наразі все, що ми запланували розповісти. Тепер ви знаєте нашу версію того, як можна самостійно зробити емулятор лічильника Гейгера, а також для чого і кому може бути корисним такий пристрій. Втім, якщо ви бажаєте придбати готовий до застосування емулятор, це можливо зробити на нашому сайті, або на Tindie.

Сайт IoT-devices.com.ua: GCcemu20_V1

tindie.com: GCcemu20_V1

Загалом, створення емулятора лічильника Гейгера може бути цікавим і пізнавальним проектом. Він дозволяє імітувати показання лічильника Гейгера без використання радіоактивних джерел. Ми сподіваємося, що цей посібник був корисним, і заохочуємо вас експериментувати з різними компонентами та методами програмування для подальшої кастомізації емулятора.

Початок статті:

Емулятор лічильника Гейгера GGreg20_V3 засобами ESP8266: Частина 1. Вступ та загальний огляд

Емулятор лічильника Гейгера GGreg20_V3 засобами ESP8266: Частина 2 Створення емулятора

Бажаємо успіхів!

Команда IoT-devices LLC